Головне територіальне
управління юстиції
у Дніпропетровській області

  • 49027, м. Дніпро,
    пр. Дмитра Яворницького, 21-А
  • +380 562 46-70-65
    факс: 39-85-91
  • info@dp.minjust.gov.ua
  • Прийомні години:
    Пн.- Чт. з 9.00 - 18.00
    Пт. з 9.00 - 16.45
  • Обідня перерва:
    з 13.00 - 13.45
Розмір шрифта:
«Гаряча лінія» оперативного штабу

Новини Головного територіального управління юстиції

Увага!

Про запровадження пілотного проекту у сфері державної реєстрації громадських формувань
 
З метою забезпечення доступності, а також підвищення якості надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації громадських формувань Міністерством юстиції України видано наказ від 17.06.2016 № 1717/5 «Про запровадження пілотного проекту у сфері державної реєстрації громадських формувань», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 червня 2016 року за № 876/29006, відповідно до якого запроваджується пілотний проект в частині забезпечення прийняття та видачі документів під час державної реєстрації громадських формувань відповідно до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 лютого 2016 року за № 200/28330, місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги як фронт-офісами.

 

...читати далі

Влучні реформи Міністерства юстиції України

Влучні реформи Міністерства юстиції України
 
Мін'юст тримає планку найелектроннішого міністерства. Інтернет-запис на прийом, кабінет електронних сервісів, онлайн-будинок юстиції, видача свідоцтв про народження вже у пологових будинках, екстериторіальність послуг − такими новаціями не переставало приємно дивувати Міністерство юстиції України і це ще далеко не все!
Днями Міністр юстиції України Павло Петренко презентував нову ініціативу.
 

 

...читати далі

Інформуємо...

 Правові аспекти протидії жорстокого поводження з дітьми
 
     Згідно з порядком розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, яке затверджене наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 19 серпня 2014 року № 564/836/945/577 (далі-Порядок № 564/836/945/577), кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність, захист гідності та найкраще забезпечення її інтересів. Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного, сексуального, економічного та психологічного насильства, образ, недбалого й жорстокого поводження з нею, залучення до найгірших форм дитячої праці, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють, а також вживає необхідних заходів для забезпечення прав дітей, які стали свідками у кримінальному провадженні.
     Порядок № 564/836/945/577 розроблено з метою впровадження ефективного механізму взаємодії служб у справах дітей, закладів соціального захисту дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, органів внутрішніх справ, закладів освіти, закладів охорони здоров’я (далі - суб’єкти). Звернення про факти жорстокого поводження з дітьми або загрозу їх вчинення можуть подаватися в усній або письмовій формі за місцем проживання (перебування) дитини самою дитиною, батьками, одним із батьків дитини або особою/особами, які їх замінюють, будь-якими фізичними та юридичними особами.

 

...читати далі

Увага!!!

Оновлено номер «телефону довіри» відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції  у Дніпропетровській області:
(056) 735-27-45

 

 

 

...читати далі

Інформуємо...

Деякі питання надання безоплатної правової допомоги
 
     Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI (далі – Закон № 3460-VI) відповідно до Конституції України визначено право на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
     Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених Законом № 3460-VI.
     У ст. 61 Закону № 3460-VI визначена система надання безоплатної правової допомоги, до якої належать:
1) Координаційний центр з надання правової допомоги;
2) суб'єкти надання безоплатної первинної правової допомоги;
3) суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 

...читати далі

Увага!

     21.07.2016 в Головному територіальному управлінні юстиції у Дніпропетровській області відбудеться пряма телефонна «гаряча» лінія. 
     З 10.00 до 12.00 на запитання громадян відповідатиме заступник начальника Управління – заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації – начальник Управління державної реєстрації Дудін Тимофій Миколайович,                       
     Телефон «гарячої лінії»: (056) 789 06 37.

 

...читати далі

Увага!

 

Інформуємо...

Деякі питання реалізації громадянами права на земельну частку (пай)
 
 
     Частиною 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
     Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
     Відповідно до абз. 2 ч. 24 Пленуму Верховного суду України, який затверджено Постановою від 16 квітня 2004 року № 7, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
 
     Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
 

 

...читати далі

Інформуємо...

Деякі питання надання службового житла та виселення з нього
 
     Відповідно до частини 1 статті 118 Житлового кодексу УРСР, службове житло призначається для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових стосунків повинні мешкати за місцем роботи або поблизу від нього. Житло включається в число службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові житла виділяються, як правило, окремі квартири. 
     Відповідно до статті 22 Житлового кодексу УРСР, жиле приміщення включається до числа службових за рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради. Підставою для вселення у таке приміщення є спеціальний ордер, який видається на основі цього рішення. До числа службових може бути включено тільки вільне жиле приміщення. 
     Оскільки службове жиле приміщення надається працівникові на всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, то він вправі у встановленому порядку, за письмовою згодою всіх членів сім'ї, вселити в займане ним службове жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також, інших осіб. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. 
     Перелік категорій працівників, яким можуть бути надані службові житла, затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення». 
    Згідно з пунктом 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року № 2482-ХІІ, квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.
     Слід зазначити, що громадяни можуть приватизувати їх лише після того, коли статус службових квартир (кімнат, будинків) буде з них знятий. 
     Відповідно до частини 3 статті 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
     Згідно з вимогами статті 109 Житлового кодексу УРСР, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. 
     Прийняття рішення щодо примусового виселення є виключною компетенцією суду. 
 
     З іншими правовими новинами, можна ознайомитись у рубриці «Правовий радник юриста».

 

...читати далі

Інформуємо...

 

Деякі питання обчислення заборгованості по сплаті аліментів
 
Під час обчислення заборгованості по сплаті аліментів слід враховувати вимоги ч 1 ст. 196 Сімейного кодексу України  (далі - СК України), якою визначено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Питання застосування ч.1 ст. 196 СК України визначені в постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року № 6-94цс15.
«З урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов’язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць)».
Окремо зазначаємо, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації (ч. 2 ст. 184 СК України). Індексація проводиться згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ст. 1 цього Закону індексація грошових доходів населення ? це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
При цьому ст. 2 зазначеного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів (ст. 5 вказаного Закону).
 
 
 
З іншими правовими новинами, можна ознайомитись у рубриці «Правовий радник юриста».

 

 

...читати далі

Інформуємо...

 
Обов’язок дітей піклуватися про своїх батьків
 
Поняття «піклування» наведено у цивільному законодавстві в такому аспекті: «піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки» (стаття 55 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV).
У роз’ясненні Міністерства юстиції України від 05 липня 2011 року «Правове регулювання особистих немайнових та майнових відносин між суб'єктами сімейних правовідносин» визначено, що обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений в статті 51 Конституції України. Таке піклування може полягати в особистому догляді за батьками, допомозі в побуті, захисті прав й інтересів, матеріальній підтримці тощо.
Вказана конституційна норма знайшла своє відображення і в нормах Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947 – ІІІ, зокрема у главі 17 «Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання» (статті 202 - 206).
Відповідно до частини восьмої статті 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів непрацездатних членів сім'ї.
Однією з основних цілей регулювання сімейних відносин, відповідно до частини другої статті 1 Сімейного кодексу України, є утвердження почуття обов'язку перед батьками.
Так, частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України встановлено, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Непрацездатними визначаються особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (стаття 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV).
Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін (частина перша статті 205 Сімейного кодексу України).
При цьому судом враховуються всі заслуговуючі на увагу інтереси сторін: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо. Також до уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід, тощо.
Крім того, стаття 203 Сімейного кодексу України встановлює обов'язок дітей брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
У зв’язку з вищевикладеним, зазначаємо що, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
 
З іншими правовими новинами, можна ознайомитись у рубриці «Правовий радник юриста».

 

...читати далі

Інформуємо...


Дата: 22 липня 2016 року.
Місце проведення: м. Київ, Міністерство юстиції України (провулок Рильський, 10);
Організатори: Координаційна Рада молодих юристів України при Міністерстві юстиції України; Міністерство юстиції України.

 

...читати далі

Необхідно знати кожному!

Строки розгляду звернень громадян
 

Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі – Закон № 393/96-ВР), органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Крім того, у статті 20 Закону № 393/96-ВР передбачено термін розгляду звернень громадян, зокрема, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
У статті 16 Закону № 393/96-ВР визначено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. 
Законом № 393/96-ВР передбачено відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про звернення громадян. Так, відповідно до статті 24 Закону № 393/96-ВР, особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.
Також, у статті 25 Закону № 393/96-ВР передбачено відшкодування збитків громадянину у зв'язку з порушенням вимог цього Закону при розгляді його скарги.
У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.
Зважаючи на вищевикладене, у разі порушення строків розгляду звернень, відповідно до чинного законодавства, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
 
З іншими правовими новинами, можна ознайомитись у рубриці "Правовий радник юриста".

 

...читати далі

Увага!

  

      26 липня 2016 року з 10:00 до 12:00 відбудеться особистий прийом громадян у режимі відеоконференц-зв'язку першим заступником начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Захаровою О.В.
     Отримати детальну інформацію та здійснювати попередній запис можна на сайті:  kap.minjust.gov.ua.

...читати далі